В українській мові слова можуть змінюватися за відмінками, числами, родами та особами. При цьому не завжди закінчення виражене літерами. У деяких випадках у слові є нульове закінчення — тобто граматично воно існує, але на письмі не позначається жодною літерою чи звуком. Ця тема часто викликає запитання у школярів і всіх, хто вивчає будову слова.
Розуміння того, що таке слова з нульовим закінченням, допомагає правильно виконувати морфемний розбір та відрізняти основу слова від його закінчення.
Що таке нульове закінчення
Нульове закінчення — це закінчення, яке не має звукового або буквенного вираження, але виконує граматичну функцію. Воно показує форму слова так само, як і звичайне закінчення, лише зовні залишається «невидимим».
Наприклад, у слові стіл у формі називного відмінка однини виділяють нульове закінчення: стіл□. Якщо змінити слово, це стане очевидно: стола, столу, столом. Отже, у початковій формі закінчення є, але воно нульове.
Чому закінчення називають нульовим
Назва пов’язана з тим, що закінчення граматично присутнє, але матеріально не виражене. Тобто воно дорівнює нулю за звучанням і написанням, але не за своєю функцією.
- Воно бере участь у зміні форми слова.
- Допомагає визначити граматичні ознаки.
- Виявляється під час порівняння різних форм слова.
Як визначити слова з нульовим закінченням
Щоб зрозуміти, чи є у слові нульове закінчення, потрібно змінити форму слова. Якщо при зміні з’являється звичайне закінчення, це означає, що в початковій формі воно було нульовим.
Покроковий спосіб визначення
- Змініть слово за відмінками, числами або родами.
- Порівняйте різні форми слова.
- Якщо в одній формі закінчення не виражене, а в інших є, то це нульове закінчення.
Приклади:
- сад□ — саду, садом;
- кінь□ — коня, коню, конем;
- робив□ — робила, робило, робили;
- п’ять□ — п’яти, п’ятьма.
У яких словах буває нульове закінчення
Слова з нульовим закінченням зустрічаються в різних частинах мови. Найчастіше це іменники, прикметники в короткій формі, дієслова минулого часу чоловічого роду, а також деякі числівники та займенники.
Нульове закінчення в іменниках
Найчастіше нульове закінчення мають іменники чоловічого роду в називному відмінку однини.
Приклади:
- сад□;
- край□;
- день□;
- герой□;
- олівець□.
Також нульове закінчення може бути в деяких формах іменників жіночого роду та у формі родового відмінка множини.
Приклади:
- ніч□;
- річ□;
- миш□;
- чобіт□ (немає чобіт);
- панчіх□.
Нульове закінчення у прикметниках
У прикметниках нульове закінчення зазвичай зустрічається в короткій формі чоловічого роду.
Приклади:
- рад□;
- готов□;
- згоден□;
- повен□.
Порівняємо:
- готов□ — готова — готове — готові;
- рад□ — рада — раде — раді.
Нульове закінчення у дієсловах
У дієсловах нульове закінчення буває у формі минулого часу чоловічого роду однини.
Приклади:
- читав□;
- писав□;
- вирішив□;
- сказав□.
Порівняння форм:
- читав□ — читала — читало — читали;
- вирішив□ — вирішила — вирішило — вирішили.
Нульове закінчення у числівниках
Деякі числівники також мають нульове закінчення в окремих формах.
Приклади:
- п’ять□;
- шість□;
- сім□;
- вісім□.
При зміні форми закінчення стає помітним:
- п’яти;
- п’ятьма;
- семи;
- вісьмома.
Нульове закінчення у займенниках
У деяких випадках нульове закінчення трапляється і в займенниках.
Приклади:
- хто□;
- що□.
Порівняємо форми:
- кого, кому, ким;
- чого, чому, чим.
Слова з нульовим закінченням і слова без закінчення
Дуже важливо не плутати слова з нульовим закінченням і слова без закінчення. Це різні мовні явища.
Слова з нульовим закінченням
Це змінювані слова. Вони мають різні граматичні форми, тому закінчення у них існує, хоча іноді воно нульове.
Приклади:
- сад□ — саду;
- робив□ — робила;
- рад□ — рада.
Слова без закінчення
Це незмінювані слова. Вони не змінюються, тому закінчення в них відсутнє.
Приклади:
- какао;
- кіно;
- метро;
- кафе;
- швидко;
- добре.
Якщо слово не змінюється, говорити про нульове закінчення не можна.
Приклади слів з нульовим закінченням
Нижче наведено поширені приклади, які допоможуть краще зрозуміти цю тему.
Іменники
- сад□;
- м’яч□;
- дощ□;
- кінь□;
- цвях□;
- ніч□;
- чобіт□;
- панчіх□.
Прикметники
- рад□;
- згоден□;
- певен□;
- винен□;
- повен□.
Дієслова
- йшов□;
- ніс□;
- біг□;
- дивився□;
- заснув□.
Числівники та займенники
- п’ять□;
- дев’ять□;
- десять□;
- хто□;
- що□.
Типові помилки під час визначення
Під час морфемного розбору учні часто припускаються однакових помилок.
Найпоширеніші помилки
- Плутають нульове закінчення з відсутністю закінчення.
- Не змінюють слово перед аналізом.
- Помилково відносять останній приголосний до закінчення.
- Неправильно визначають частину мови.
- Вважають усі слова на приголосний словами з нульовим закінченням.
Як правильно виконувати розбір слова
Щоб правильно визначити нульове закінчення, варто дотримуватися певної послідовності дій.
Алгоритм розбору
- Визначити частину мови.
- Перевірити, чи змінюється слово.
- Добрати кілька форм слова.
- Знайти змінну частину слова.
- Якщо закінчення в одній із форм не виражене, позначити нульове.
Приклад: сад□
- Частина мови — іменник.
- Змінюється: саду, садом.
- У формі сад закінчення не виражене.
- Отже, це нульове закінчення.
- Основа слова — сад.
Слова з нульовим закінченням — це змінювані слова, у яких закінчення граматично існує, але не має звукового або буквенного вираження. Найчастіше воно трапляється в іменниках чоловічого роду, прикметниках короткої форми, дієсловах минулого часу чоловічого роду, числівниках і деяких займенниках.
Щоб правильно визначити нульове закінчення, потрібно змінити слово та порівняти його форми. Якщо в одній формі закінчення не видно, але в інших воно є — перед нами нульове закінчення.
